Сидорчук Андрій Володимирович Київський національний університет імені Тараса Шевченка (юридичний факультет, 4 курс, 10 група)Задача перша Для того, щоб відповісти на поставленні питання, які виникли у французької компанії (надалі Компанія) під час переговорів, необхідно дати правову оцінку фактичним обставинам справи, які нам відомі з умов задачі. Тому надалі ми охарактеризуємо: суб’єктів договірних відносин, вид та природу договору, правовий режим інвестиційної діяльності та особливості оподаткування нерезидентів. Як видно з умови, переговори з приводу укладення контракту ведуть дві сторони, одна з яких є українським підприємством, а інша — французькою компанією. Тобто суб’єктний склад цих договірних відносин свідчить про наявність іноземного елементу в цих правовідносинах — французької компанії як суб’єкта договірних зобова’язань. Це свідчить про те, що ці відносини є об’єктом вивчення науки міжнародного приватного права та предметом регулювання законодавства про зовнішньоекономічну діяльність. Якщо зупинитись на природі договору, перед нами виникне проблема, оскільки в умовах задачі не йде мова про те, який саме контракт ( купівлі-продажу, міни, концесії ) укладають сторони. Оскільки цей аспект є надзвичайно важливим, то нам доведеться самостійно встановити вид цього договору, виходячи з відомих нам обставин справи. Оскільки в умові йшлось про “ будівництво великого торговельного центру”, “завезення необхідного для спорудження Об’єкту обладнання” та про “забезпечення проекту персоналом”, можна презумувати, шо сторони укладають договір міжнародного будівельного підряду. Якщо проаналізувати те, що говорить доктрина з приводу цього виду контракту, то можна виокремити наступні риси, які властиві саме міжнародному будівельному підряду: а) підставою виникнення цих правовідносин є цивільно-правовий контракт; б) контракт є комплексним, оскільки включає в себе ряд інших цивільно-правових договорів (міжнародної купівлі-продажу, поставку машин, механізмів та матеріалів, агенства, виконання робіт, надання послуг, підряду) і по суті не має юридичного фундаменту, не підпадаючи під жоден відомий договірний тип; в) найменування сторін «підрядник» і «замовник», не зважаючи на комплексність договору; г) наявність такої невід’ємної риси як відрядження спеціалістів і навчання персоналу замовника, що властива лише цьому договору; д) щонайрізноманітніші найменування цього договору у світовій практиці : production-shearing, service contract, management contracts, turn-key contracts, product-in-hand contracts, market-in-hand agreements; е) недостатність правового регулювання цього виду договорів і колізії у законодавстві різних країн з приводу регулювання цього договору. Так зокрема у Франції замість договору підряду використовується конструкція договору купівлі-продажу нерухомості, що підлягає спорудженню ( ст. 1601-1 Кодексу Наполеона). Визначившись з тим, що контракт про який йде мова в умові задачі можна кваліфікувати як будівельний підряд , необхідно встановити, за законодавством якої країни буде здійснюватись регулювання цих відносин. З цього приводу зацитуємо статтю 6 ЗУ “ Про зовнішньоекономічну діяльність” (надалі ЗУ “ Про ЗЕД”): До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовується право країни, де здійснюється така діяльність або де створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше. Оскільки з умов задачі відомо, що торгівельний центр споруджується в Україні, то необхідним вбачається застосування законодавства України. Тому, окрім законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, на відносини, що виникатимуть з контракту, необхідно поширити й відповідне законодавство, що стосується будівельного підряду. Також необхідно наголосити на тому, що фінансування будівництва торгівельного центру є по своїй суті інвестиційною діяльністю, оскільки під словом “інвестиція” (від англ “investment”...